права й обов'язки

1) громадянство

2) громадянськість; права і обов'язки громадянина

* * *

1) громадянство

2) громадянськість; права е обов'язки громадянина

1. громадянин, громадянка

2. мешканець міста

3. амер. цивільна особа

4. амер. pl цивільне населення (особл. те, що досягло виборчого віку)

- naturalized citizen натуралізований громадянин

- private citizen приватна особа

- citizen of the world "громадянин світу", космополіт

- basic rights, freedoms and duties of citizens основні права, свободи та обов'язки громадян

- to define the rights and duties of citizens визначити права та обов'язки громадян

- citizens committee "комітет громадян" (громадська організація, США)

- to become a citizen отримати громадянство

1) тк. одн. ( наука) law

2) ( обумовлена законом підстава) right; ( привілей) charter

3) тк. мн. права посвідка licence

- reciprocal agreement

- vest in the judiciary

юр. статут акціонерного товариства; статут юридичної особи юридичний документ, в якому визначаються правила та засади діяльності (company), що разом із засновницьким договором акціонерного підприємства (memorandum of association) становлять конституцію товариства; ♦ у статуті акціонерного товариства розглядаються рекомендовані правила внутрішнього розпорядку (bylaws (амер.)) товариства, серед яких — правила проведення засідань, право голосу, виплата дивідендів (dividend), права та обов'язки директорів (director¹), правила ведення звітності (account) і т. д.

articles of association (англ., австрал.):: articles of incorporation (амер, канад.):: articles (англ., австрал.); articles of association — правильник (діал.); articles of association ‡ constitution of a company (384)

▹▹ memorandum of association

* * *

1) громадянство

2) громадянськість; права е обов'язки громадянина

определить

1) визначати, визначувати, визначити, назнаменати. [Парламент має визначувати права й обов'язки громадян республіки. Шевченко назнаменав широкі гряниці нашому духові народньому (Куліш)]. -лить широту и долготу местности - визначити широту і довготу місця. -лять достоинство, ценность чего - визначати вартість чого;

2) (о суде, правительстве) присуджувати, присудити, декретувати, здекретувати, вирекати, виректи. [Позиваю його, а що судці присудять, того ще не знати. Яку-б кару ледачому здекретувати? (Куліш). Смерть вирекали за крадіжку запорожці];

3) (на должность) призначати, призначити, настановляти, настановити, поставити ким, за кого, (шутл.) притокмити. [Настановлено його за вчителя. Призначено його суддею. Поставив його пан за ключника]. -лить в школу - віддати до школи, записати в школу, (шутл.) притокмити;

4) (деньги на что) призначати, призначити гроші куди, на що, приділяти, приділити;

5) (о судьбе) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити кому що. -лить кому долгую жизнь - судити кому вік довгий. -ляемый - визначуваний; (на должность) призначуваний, настановлюваний. -деленный - визначений, приділений; (на должность) призначений, настановлений, наставний.

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

ПУБЛІЧНІСТЬ - поняття, що позначає сферу людського буття, яка стосується взаємодії з іншими людьми з метою досягнення блага для всіх. П. охоплює справи і речі, які однаковим чином стосуються всіх (res publica). Спільна діяльність задля досягнення загального блага має на меті вільний характер участі в ній кожного індивіда. Свобода людини є передумовою участі у вирішенні публічних справ, адже їхнє вирішення передбачає добровільне покладання на себе певних зобов'язань щодо дотримання цих рішень та можливої участі у виконанні їх. У цьому сенсі П. збігається з поняттям "політичне" як таким; це взаємодія осіб, що мають певні права та обов'язки (громадяни) стосовно спільних справ, зорієнтованих на загальнозначущі цілі. З часом сфера П. виокремлюється у галузь правових відносин. Як правило, сфера П. інституалізується у формі державної влади, однак не вичерпується нею; П. функціонує як процедурна вимога до організації та функціювання владних інститутів. Позадержавна форма П. - громадянське суспільство - передбачає вільні асоціації громадян, що спільно обстоюють як загальносуспільні, так і певні корпоративні інтереси і здійснюють ефективний контроль за змістом та характером перебігу політичного процесу.

- rights and duties

1. зобов'язання

2. обов'язок

3. юр. боргове зобов'язання, боргова розписка

- accrued obligations нові зобов'язання, що випливають з договору

- alleged obligations зобов'язання, що не відповідають дійсності

- clear-cut obligations ясно/ чітко сформульовані зобов'язання

- contractual international obligations договірні міжнародні зобов'язання

- counterpart obligations паралельні обов'язки

- direct obligations прямі обов'язки; безпосередні обов'язки

- legal obligations юридичні зобов'язання

- local obligations місцеві зобов'язання

- long-term obligations довготермінові зобов'язання

- protocol obligations зобов'язання, накладені протоколом, протокольні зобов'язання

- short-term obligations короткотермінові зобов'язання

- treaty international obligations договірні міжнародні зобов'язання

- obligation of conscience борг сумління

- obligation of contract/ treaty, etc. обов'язкова сила договору

- obligations under the contract зобов'язання по договору

- obligation of non-recognition зобов'язання невизнання; зобов'язання про невизнання; зобов'язання не визнавати (державу)

- obligation in respect of contracts зобов'язання по відношенню до договорів/ контрактів тощо

- breach of obligations порушення зобов'язань

- cancellation of obligations припинення зобов'язань

- compliance with the obligations виконання зобов'язань

- definition of obligations визначення зобов'язань

- doctrine of obligation доктрина зобов'язань

- period of validity of obligations строк зобов'язань

- to affect the rights and obligations зачіпати права та зобов'язання

- to assume obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю

- to be under an obligation to smbd. бути пов'язаним зобов'язанням; мати зобов'язання по відношенню до когось

- to cancel an obligation відмінити зобов'язання

- to carry out one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to discharge one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to face up to the obligations бути готовим виконати зобов'язання

- to fulfil one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to honour one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to impose obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось

- to lay obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось

- to lay smbd. under an obligation пов'язати когось зобов'язанням

- to meet one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to perform one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором

- to undertake obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю

- resign a right

(agt)

n ком. агент; представник; посередник; повірений; a агентський

особа або організація, яка уповноважена діяти від імені довірителя (principal²) з метою виконання ділових доручень: укладання контрактів (contract), купівлі й продажу цінних паперів (securities), надання будь-якої послуги (service¹) і т. д., але без права підписання контрактів; ♦ агента винагороджують у формі комісійних (commission¹)

═════════■═════════

acquisition agent агент з укладання нових договорів страхування; advertising agent рекламний агент; authorized agent уповноважений представник • уповноважений агент; business agent посередник у справах (бізнесі); buying agent агент з купівлі • агент з імпорту; carrier agent транспортний агент • агент з перевезень; chartered agent зареєстрований агент; clearing agent агент з клірингу; commercial agent торговельний агент; consular agent консульський агент; credit agent агент з питань кредиту; del credere agent агент делькредере • агент з фінансовим зобов'язанням; distributing agent агент зі збуту; employment agent агент з найму • агент з питань працевлаштування; estate agent агент з продажу нерухомості; export agent агент з експорту; firm's agent агент фірми; foreign agent закордонний агент; forwarding agent експедитор; freight agent фрахтовий агент; handling agent агент з переміщення вантажу; import agent агент з імпорту; insurance agent страховий агент; lessor's agent агент орендодавця; managing agent агент-розпорядник; marine agent морський агент; marketing agent агент зі збуту; mercantile agent торговельний агент; paying agent агент з питань платежів; purchasing agent торговельний посередник • торговельний агент; real estate agent агент з нерухомості; sales agent агент зі збуту; shipping agent експедитор • агент з пакування і відправлення вантажу; sole agent єдиний агент • монопольний агент; special agent спеціальний агент; specialized agent спеціалізований агент • агент з певної галузі господарства; supply agent агент з постачання • постачальник; trade agent торговельний посередник • торговельний агент; transfer agent агент з перевезення товарів; travel agent агент бюро подорожей • представник бюро подорожей • туристичний агент; vendor agent агент-постачальник

═════════□═════════

agent of necessity агент за потребою; to act as an agent виконувати/виконати функції агента • виконувати/виконати обов'язки агента • діяти як агент; to appoint an agent призначати/призначити агента; to employ an agent наймати/найняти агента; to go through an agent використовувати агента; to operate as an agent діяти як агент • виконувати/виконати функції агента • виконувати/виконати обов'язки агента; to remunerate an agent винагороджувати/винагородити агента

▹▹ agency

▹▹ broker

* * *

знову підписувати

1) відмовлятися від посади; складати з себе обов'язки; іти у відставку

2) зрікатися, відмовлятися

3) передавати (під чиєсь опікування)

4):

to resign oneself (to) — поступатися, підкорятися (комусь, чомусь); примирятися (з чимсь)

5) поринати, впадати

6) здати партію (про шахи)

* * *

1) ( часто from) відмовлятися від посади; складати з себе обов'язки; піти у відставку

2) відмовлятися ( від права)

3) передавати ( під чию-небудь опіку)

4) (часто pass або refl) поступатися, примирятися; підкорятися

5) refl віддаватися ( чому-небудь); поринати (нaпp., у сон)

6) здати партію ( шахи)

I n

1. право; привілей

2. правильність, справедливість

3. pl дійсні факти, справжній стан речей

- basic rights основні права

- civil rights громадянські права

- fishing rights право займатися рибним промислом

- fundamental rights основні/ засадничі права

- human rights права людини

- inalienable right невід'ємне право

- legitimate right законне право

- related rights суміжні права

- sanctuary rights право притулку

- sovereign rights суверенні права

- treaty rights договірні права

- natural rights of man природні права людини

- rights and duties права і обов'язки

- rights and freedoms права і свободи

- right of asylum право притулку

- rights of sanctuary право притулку

- right to be elected право бути обраним

- right of Chapel право вільного виконання релігійного культу в окремому приміщенні посольства/ місії

- rights of citizens право громадян

- right to collective self-defence право на колективну самооборону

- right of common право на спільне/ загальне користування чимсь; загальне/ спільне право на щось

- right to education право на освіту

- right to enjoy cultural benefits право на користування досягненнями культури

- right to exist право на існування

- right to health право на охорону здоров'я

- right to housing право на житло

- right to individual self-defence право на індивідуальну самооборону

- right of legation право посольства

- right to maintenance on old age право на матеріальне забезпечення в старості

- right of nations to self determination право нації на самовизначення

- right of pardon право на помилування

- right of passage право проїзду/ проходу

- right to private worship право свободи віросповідання

- right to profess any religion право сповідувати будь-яку релігію

- right of pursuit право переслідування

- right to ratification право на ратифікацію

- right to rest (and leisure) право на відпочинок

- right to take part in the management and administration of public affairs право брати участь в управлінні суспільними справами

- right of veto право вето

- right of vote право обирати

- right of war право війни, право вдаватися до війни

- right to work право на працю

- equality of citizens' right рівноправ'я громадян

- exercise of rights здійснення прав

- promotion of human rights розвиток прав людини

- repression of human rights порушення прав людини

- restriction of rights and freedoms обмеження прав і свобод

- suppression of human rights порушення прав людини

- violation of human rights порушення прав людини

- to accord women equal rights with men надати жінкам рівні з чоловіками права

- to assert one's rights відстоювати свої права

- to be in the right бути правим

- to be member as of right бути автоматично членом (організації)

- to claim a (one's) right пред'являти претензії на щось; вимагати належного по праву

- to confer on smbd. special rights надавати комусь спеціальні права

- to contest a right оспорювати право

- to defend the right захищати справедливість

- to deny smbd. the right відмовити комусь в праві

- to enjoy equal rights користуватися рівними правами

- to enjoy one's rights користуватися (своїми) правами

- to enjoy the right of active and passive legation користуватися активним і пасивним правом представництва

- to ensure the exercise of rights забезпечувати здійснення прав

- to exercise one's rights здійснювати свої права

- to extend the right of asylum надати право притулку

- to grant the rights надати права

- to have the right to opinion мати право на власну думку

- to prejudice smbd.'s rights наносити шкоду чиїмсь правам

- to protect the rights захищати права

- to reserve the right to do smth. зберігати за собою право зробити щось

- to reserve the right to terminate the contract зарезервувати право розірвання контракту

- to safeguard sovereign rights зберігати суверенні права

- to stand upon one's rights відстоювати свої права

- to underpin the rights (of the inhabitants) підтвердити права (жителів)

- enjoying equal rights на рівних правах

- exercising equal rights на рівних правах

- in one's own right сам по собі (мати право на щось завдяки власним заслугам, здібностям тощо)

- with a right to vote з правом (вирішального) голосу

- without a right to vote з правом консультативного голосу

- State right автономія окремих штатів (США)

II n (the R.) права партія, праві, консерватори

III adj правий; реакційний

- right wing of a party праве крило партії

1. n

1) правильність; правота; справедливість

2) право, привілей

3) pl дійсні факти, справжній стан речей

4) pl порядок

5) правий бік, права сторона

6) військ. правий фланг

7) (the R.) права партія; праві консерватори

8) права рука; удар правою рукою (бокс)

9) права рукавичка; правий черевик тощо

2. adj

1) правий; справедливий

2) правильний

3) належний, підхожий; доречний

4) здоровий, у доброму стані; справний

5) найзручніший, найкращий

6) прямий (про лінію тощо)

7) лицьовий; правий (про бік тканини)

8) чесний, праведний

9) законний

3. adv

1) справедливо

2) правильно

3) належним чином; як слід

4) точно, якраз

5) прямо

6) направо, праворуч

7) цілком, повністю

8) дуже

4. v

1) відновлювати справедливість

2) захищати права

3) виправляти (помилку тощо)

4) вирівнювати

5) приводити в порядок

6) компенсувати, відшкодовувати (втрати)

* * *

1) правильність, правота, справедливість

2) право; привілей

3) pl право на розробку або експлуатацію чого-небудь; право на використання твору мистецтва

4) pl дійсні факти, справжнє положення речей

5) pl порядок

1) правий, справедливий

2) вірний, правильний

3) належний; підходящий, доречний

4) здоровий, у гарному стані; справний

5) ( часто with) найбільш зручний, кращий

6) прямий (про лінію, кут)

7) лицьовий, правий ( про сторону матерії)

8) праведний

9) часто який займає положення в суспільстві

1) справедливо

2) вірно, правильно

3) належним чином

4) точно, саме

5) прямо; відразу

6) зовсім, повністю, цілком

1) виправляти; відновлювати справедливість

2) захищати права

3) виправляти ( помилки)

4) випрямляти

5) упорядковувати; наводити лад

6) компенсувати ( що-небудь), відшкодовувати ( збитки)

1) права сторона

2) вiйcьк. правий фланг

3) ( the Right) політ. права партія, праві, консерватори

4) удар правою рукою; права рука ( бокс)

5) права рукавичка, правий черевик

1) правий

2) політ. ( часто Right) правий; реакційний